Гелевера Валерій Вікторович
Гелевера Валерій Вікторович
31.10.1973 – 08.11.2023
Гелевера Валерій Вікторович – народився 31 жовтня 1973 року Після восьми класів він вступив до Острозького будівельного технікуму. Завершив строкову службу. Вступив до Київського будівельного інституту.
Згодом перевівся до Київського політехнічного інституту, де здобув спеціальність фахівця по ремонту й обслуговуванню медичного обладнання.
Валерій Гелевера з перших днів повномасштабного вторгнення рф став на захист країни, був у складі місцевої тероборони. У червні 2022 року разом зі своїми товаришами пішов служити до 79-ої десантно – штурмової бригади. Потім пекельна Мар’їнка.
Кількість повних років: 50 років
Звання: старший солдат
Посада: водій-електрик 3 відділення безпілотних авіаційних комплексів 3 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти ударних безпілотних авіаційних комплексів
Підрозділ: 79-та десантно – штурмова бригада
Військова частина: А0224
Позивний: Валерій Вікторович мав позивний «Док», тому що служив бойовим медиком. Але молоді хлопці називали його шанобливо «Батею».
Нагороди: нагороджений за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Орденом «За мужність» ІІІ ступеня, Указ Президента України № 215 від 03 квітня 2024 року (посмертно)
Сімейний стан: у Валерія Вікторовича залишилися дружина, син та донька
Обставини загибелі: 06 жовтня 2023 року біля села Новомихайлівка Покровського району Донецької області, автомобіль в якому знаходився Валерій, підірвався на ворожій радіоактивній міні – очевидно за автомобілем слідкували. Отримавши осколкові порання, Гелевера Валерій спочатку лікувався в Дніпрі, а потім його перевели до Києва - в стаціонар КНП «КМКЛ № 4». Він був у тяжкому стані. Понад місяць медики боролися за його життя. 08 листопада 2023 року Валерій Вікторович Гелевера помер
