Братко Олег Анатолійович / Бобок Олександр Миколайович / Захаревич Сергій Юрійович / Сербін Ілля Тарасович / Дем`янюк Юрій Васильович / Битка Олександр Віталійович / Божок Сергій Сергійович / Рогожук Дмитро Русланович / Мельник Григорій Григорович / Омелян Олександр Олександрович / Гарячук Олексій Олександрович / Бірюков Сергій Сергійович / Тоцький Петро Миколайович / Даценко Максим Андрійович / Криворот Ігор Анатолійович / Кішбей Володимир Емерихович / Степаненко Олексій Володимирович / Степанов Олександр Сергійович / Надточій Олександр Іванович / Євтушенко Ян Васильович / Саєнко Євгеній Миколайович / Бігун Олексій Володимирович / Бригинець Павло Олександрович / Братченко Юрій Петрович / Балдачевський Ігор Вікторович / Шевченко Сергій Віталійович / Кишко Віталій Олександрович / Гненний Руслан Валерійович / Новіков Дмитро Сергійович / Білоус Олександр Сергійович / Шпільчин Сергій Анатолійович / Рубанов Артем Євгенійович / Козаченко Анатолій Миколайович / Йора Михайло Анатолійович / Євсеєнко Іван Вікторович / Ткачук Ігор Віталійович / Заболотний Віталій Миколайович / Бугаєнко Олександр Олександрович / Москаленко Віктор Васильович / Мотрич Олександр Вікторович / Мартовіцький Олег Анатолійович / Рощин Микола Миколайович / Жунь Олександр Миколайович / Дідушко В’ячеслав Вячеславович / Медведєв В’ячеслав Васильович / Кузнєцов Микола Іванович / Хміль В’ячеслав Анатолійович / Безносько Олександр Віталійович / Марковець Станіслав Миколайович / Шамшур Роман Миколайович / Медуниця Сергій Григорович / Чабанюк Костянтин Миколайович / Ларченко Анатолій Михайлович / Горобенко Андрій Юрійович / Лухтай Володимир Володимирович / Гелевера Валерій Вікторович / Григорович Леонід Юрійович / Воронець Сергій Іванович / Маківський Олександр Васильович / Кравченко Олег Миколайович

Козаченко Анатолій Миколайович

Козаченко Анатолій Миколайович

31.03.1977 – 22.02.2023

Козаченко Анатолій Миколайович – народився 31 березня 1977 року, родом із Одещини, у 2018 році переїхав у місто Березань.

09 вересня 2022 року пішов добровольцем на війну. Служив  у складі   72-ої окремої механізованої бригади.

У листопаді був поранений, лікувався у Дніпропетровському шпиталі. Після чого знову пішов на фронт.

22 лютого ворог вибивав наших бійців із займаних позицій   поблизу селища Володимирівка.

04 березня після тривалих пошуків  вдалося знайти тіло Героя. Встановили, що Анатолій отримав осколкове поранення біля селища Володимирівка Волноваського району Донецької області.

Кількість повних років: 45 років

Звання: штаб-сержант

Посада: водій 6 механізованої роти 2 механізованого батальйону

Підрозділ: 72-га окрема механізована бригада імені Чорних Запорожців

Військова частина: А2167

Позивний: «Прапор»

Сімейний стан: в Анатолія Миколайовича залишився син

Обставини загибелі: 22 лютого 2023 року загинув поблизу н.п. Водяне Волноваського району Донецької області в результаті здійснення противником танкового та артилерійського обстрілу позицій підрозділу