Братко Олег Анатолійович
/ Бобок Олександр Миколайович
/ Захаревич Сергій Юрійович
/ Сербін Ілля Тарасович
/ Дем`янюк Юрій Васильович
/ Битка Олександр Віталійович
/ Божок Сергій Сергійович
/ Рогожук Дмитро Русланович
/ Мельник Григорій Григорович
/ Омелян Олександр Олександрович
/ Гарячук Олексій Олександрович
/ Бірюков Сергій Сергійович
/ Тоцький Петро Миколайович
/ Даценко Максим Андрійович
/ Криворот Ігор Анатолійович
/ Кішбей Володимир Емерихович
/ Степаненко Олексій Володимирович
/ Степанов Олександр Сергійович
/ Надточій Олександр Іванович
/ Євтушенко Ян Васильович
/ Саєнко Євгеній Миколайович
/ Бігун Олексій Володимирович
/ Бригинець Павло Олександрович
/ Братченко Юрій Петрович
/ Балдачевський Ігор Вікторович
/ Шевченко Сергій Віталійович
/ Кишко Віталій Олександрович
/ Гненний Руслан Валерійович
/ Новіков Дмитро Сергійович
/ Білоус Олександр Сергійович
/ Шпільчин Сергій Анатолійович
/ Рубанов Артем Євгенійович
/ Козаченко Анатолій Миколайович
/ Йора Михайло Анатолійович
/ Євсеєнко Іван Вікторович
/ Ткачук Ігор Віталійович
/ Заболотний Віталій Миколайович
/ Бугаєнко Олександр Олександрович
/ Москаленко Віктор Васильович
/ Мотрич Олександр Вікторович
/ Мартовіцький Олег Анатолійович
/ Рощин Микола Миколайович
/ Жунь Олександр Миколайович
/ Дідушко В’ячеслав Вячеславович
/ Медведєв В’ячеслав Васильович
/ Кузнєцов Микола Іванович
/ Хміль В’ячеслав Анатолійович
/ Безносько Олександр Віталійович
/ Марковець Станіслав Миколайович
/ Шамшур Роман Миколайович
/ Медуниця Сергій Григорович
/ Чабанюк Костянтин Миколайович
/ Ларченко Анатолій Михайлович
/ Горобенко Андрій Юрійович
/ Лухтай Володимир Володимирович
/ Гелевера Валерій Вікторович
/ Григорович Леонід Юрійович
/ Воронець Сергій Іванович
/ Маківський Олександр Васильович
/ Кравченко Олег Миколайович
Гненний Руслан Валерійович
Гненний Руслан Валерійович
26.01.1981 – 29.12.2022
Гненний Руслан Валерійович – народився 26 січня 1981 року в місті Бердичів Вінницької області. Закінчив місцеву школу, згодом училище, де навчався на тракториста-водія.
Відслужив строкову службу у військах протиповітряної оборони. У 1999 році Гненний Руслан переїхав в Березань.
В березні 2022 року Руслан Валерійович вступив до лав ЗСУ. Йому випало служити у складі 71-ої окремої єгерської бригади, котра тримала оборону в найгарячіших точках. Гненний Руслан мав позивний «Шустрий», бо був швидким, жвавим, комунікабельним і всі труднощі сприймав крізь призму позитиву.
Кількість повних років: 41 рік
Звання: солдат
Посада: розвідник-кулеметник 9 групи 11 роти 4 загону СП
Підрозділ: 71-ша окрема єгерська бригада
Військова частина: А4030
Позивний: «Шустрий»
Нагороди: нагороджений за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Орденом «За мужність» ІІІ ступеня, Указом Президента України № 224 від 10 квітня 2024 року (посмертно)
Сімейний стан: у Руслана Валерійовича залишилася донька
Обставини загибелі: Руслан Валерійович загинув 29 грудня 2022 року, неподалік села Кузьмине Луганської області, прикриваючи відхід товаришів, взявши вогонь на себе, тим самим врятувавши десятки інших життів. Руслан помер на місці від отриманих поранень
