Братко Олег Анатолійович
/ Бобок Олександр Миколайович
/ Захаревич Сергій Юрійович
/ Сербін Ілля Тарасович
/ Дем`янюк Юрій Васильович
/ Битка Олександр Віталійович
/ Божок Сергій Сергійович
/ Рогожук Дмитро Русланович
/ Мельник Григорій Григорович
/ Омелян Олександр Олександрович
/ Гарячук Олексій Олександрович
/ Бірюков Сергій Сергійович
/ Тоцький Петро Миколайович
/ Даценко Максим Андрійович
/ Криворот Ігор Анатолійович
/ Кішбей Володимир Емерихович
/ Степаненко Олексій Володимирович
/ Степанов Олександр Сергійович
/ Надточій Олександр Іванович
/ Євтушенко Ян Васильович
/ Саєнко Євгеній Миколайович
/ Бігун Олексій Володимирович
/ Бригинець Павло Олександрович
/ Братченко Юрій Петрович
/ Балдачевський Ігор Вікторович
/ Шевченко Сергій Віталійович
/ Кишко Віталій Олександрович
/ Гненний Руслан Валерійович
/ Новіков Дмитро Сергійович
/ Білоус Олександр Сергійович
/ Шпільчин Сергій Анатолійович
/ Рубанов Артем Євгенійович
/ Козаченко Анатолій Миколайович
/ Йора Михайло Анатолійович
/ Євсеєнко Іван Вікторович
/ Ткачук Ігор Віталійович
/ Заболотний Віталій Миколайович
/ Бугаєнко Олександр Олександрович
/ Москаленко Віктор Васильович
/ Мотрич Олександр Вікторович
/ Мартовіцький Олег Анатолійович
/ Рощин Микола Миколайович
/ Жунь Олександр Миколайович
/ Дідушко В’ячеслав Вячеславович
/ Медведєв В’ячеслав Васильович
/ Кузнєцов Микола Іванович
/ Хміль В’ячеслав Анатолійович
/ Безносько Олександр Віталійович
/ Марковець Станіслав Миколайович
/ Шамшур Роман Миколайович
/ Медуниця Сергій Григорович
/ Чабанюк Костянтин Миколайович
/ Ларченко Анатолій Михайлович
/ Горобенко Андрій Юрійович
/ Лухтай Володимир Володимирович
/ Гелевера Валерій Вікторович
/ Григорович Леонід Юрійович
/ Воронець Сергій Іванович
/ Маківський Олександр Васильович
/ Кравченко Олег Миколайович
Бігун Олексій Володимирович
Бігун Олексій Володимирович
27.12.1980 – 20.11.2022
Бігун Олексій Володимирович – народився 27 грудня 1980 року. Олексій виріс в Березані, навчався в середній школі № 1. Потім навчався в Березанському СПТУ № 25, вивчився на електрика.
Коли почалася війна, Олексій Бігун відразу вирушив до Першого відділу Броварського ТЦК СП, що розташований в Березані. Спочатку служив в Чорнобильській зоні відчуження, будуючи захисні укріплення. А далі – гарячий Донбас, Бахмутський напрямок. Олексій Бігун мав чудове почуття гумору, тому й отримав позивний «Смішний». Був двічі поранений.
Кількість повних років: 41 рік
Звання: солдат
Посада: оператор-топогеодезист 2 мінометного взводу 2 мінометної батареї 1 механізованого батальйону
Підрозділ: 30-та окрема механізована бригада
Військова частина: А0409
Позивний: «Смішний»
Нагороди: 28 грудня 2023 року нагороджений за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Орденом «За мужність» ІІІ ступеня, Указ Президента України № 861 від 28.12.2023 року (посмертно)
Сімейний стан: одружений. Залишилися дружина та син
Обставини загибелі: 20 листопада біля селища Курдюмівка Бахмутського району обірвалося життя Героя Олексія Володимировича Бігуна.
Олексій разом із бойовими побратимами рив окопи і був розстріляний російським танком, від отриманих травм помер на місці.
