Рогожук Дмитро Русланович
Рогожук Дмитро Русланович
01.09.1998 – 26.03.2022
Рогожук Дмитро Русланович – народився в Березані. Навчався в Березанському виховному комплексі, після закінчення якого пішов навчатися в Академію адвокатури України на спеціальності «Перекладач», але згодом вирішив пов’язати своє життя з армією.
Тож у 2020 році підписав контракт із ЗСУ. Здібного військового направили на навчання в Угорщину. 7 жовтня 2021 року Дмитру Рогожуку було присвоєно звання «молодший сержант». А 12 жовтня він став командиром відділення 13-го десантно – штурмового батальйону. У січні 2022 року Дмитра направлено на навчання у Чехію. Після повернення він передавав свій досвід побратимам 13-го батальйону. Служба для Дмитра стала і його роботою, і його захопленням. Хлопець сумлінно вчився воювати і захищати країну. Дмитро гарно знав англійську мову, у складі 13 ОДШБ був учасником міжнародних багатонаціональних навчань серед країн – партнерів НАТО, виконував обов’язки перекладача, був нагороджений почесними відзнаками.
Повномасштабну війну командир відділення Рогожук Дмитро зустрів у Нью – Йорку Донецької області. Одним із маловідомих фактів є те, що 13 ОДШБ здійснила зухвалий рейд – зайшла в окуповану ворогом з 2014 року Горлівку. Рогожук Дмитро разом з побратимами виконував завдання, дивлячись ворогу прямо у вічі, нищив нападників безпосередньо і у ближніх боях.
Кількість повних років: 23 роки
Звання: молодший сержант
Посада: командир відділення 3-го десантно-штурмового взводу 1-ї десантно-штурмової роти 13-го окремого десантно-штурмового показового батальйону
Підрозділ: 95-та окрема десантно-штурмова Поліська бригада
Військова частина: А1910
Позивний: «Жук»
Нагороди: нагороджений за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку орденом «За мужність» ІІІ ступеня, Указ Президента України №218 від 13.04.2023 року (посмертно).
Сімейний стан: неодружений
Обставини загибелі: Коли надійшов бойовий наказ здійснити штурм повністю на той час окупованої ворогом Кам’янки, Рогожук Дмитро став на виконання завдання разом зі своїм відділенням. До останнього свого подиху Дмитро доповідав командуванню про обстановку, доповів і про те, що він поранений, але зв’язок обірвався…
На свою малу батьківщину він повернувся лише після 9 місяців невідомості. Його поховали у Дніпрі як невідомого, й лише на початку грудня аналіз ДНК дозволив встановити особу загиблого. Дмитро загинув 26 березня 2022 року
