Пам’яті Олександра Бобка: шоста річниця смерті героя, захисника та нашого земляка!

Скільки б часу не пройшло, але біль втрати завжди житиме в серцях всіх, хто знав Олександра. Мужній захисник назавжди залишиться живим у пам’яті рідних, друзів та земляків, герої не вмирають. Низький уклін батькам, які виховали мужнього воїна і великого патріота України.

Низько схиляємо голову перед нашим земляком, котрий віддав життя та мужньо боровся за рідну землю. Пам'ять про подвиг Олександра вічно житиме у наших серцях.

ВІЧНА ТА СВІТЛА ПАМ'ЯТЬ ГЕРОЮ!

Із біографічної довідки:

Бобок Олександр Миколайович – головний сержант взводу матеріального забезпечення роти забезпечення 11-го окремого мотопіхотного батальйону Збройних Сил України, старший сержант.

Народився 11 липня 1977 року в місті Березань Київської області. У 1993 році закінчив 8 класів загальноосвітньої школи №2 міста Березань, потім – спеціальне професійно-технічне училище №25 міста Березань.

З осені 1996 року по 1998 рік проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України. Служив у військовій частині в Полтавській області.

5 вересня 2014 року мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив головним сержантом взводу матеріального забезпечення роти забезпечення 11-го батальйону територіальної оборони “Київська Русь“ (з листопада 2014 року – 11-го окремого мотопіхотного батальйону) Збройних Сил України (військова частина польова пошта В2262).

З осені 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України.

28 квітня 2015 року поблизу селища Опитне Ясинуватського району Донецької області у кімнату, де відпочивав старший сержант Бобок, прямим попаданням влучив ворожий снаряд. Внаслідок вибуху військовослужбовець отримав важкі поранення. Важкопораненого бійця доправили до госпіталю. Лікарі боролися за життя військовослужбовця, проте їх зусилля виявилися марними. 1 травня 2015 року старший сержант Бобок помер від отриманих поранень у реанімаційному відділенні, так і не прийшовши до тями.

Указом Президента України №311/2015 від 4 червня 2015 року, „за особисту мужність, високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі“, нагороджений орденом „За мужність“ ІІІ ступеня (посмертно).