ОБОВ’ЯЗОК ПОВНОЛІТНІХ ДОЧКИ, СИНА УТРИМУВАТИ БАТЬКІВ ТА ЇХ ВИКОНАННЯ

Підстави виникнення обов’язку повнолітніх дочок, сина утримувати батьків

         Обов'язок повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків закріплено в статті 51 Конституції України. Згідно з частиною першою статті 202 Сімейного кодексу України Повнолітні дочка, син зобов’язані утримувати батьків, які є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги. Якщо мати, батько були позбавлені батьківських прав й ці права не були поновлені, обов’язок утримувати матір, батька у дочки, сина, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не виникає.

         Таким чином, слід звернути увагу на те, що:

- обов’язок виплачувати аліменти батькам може бути покладено лише на повнолітніх дітей;

- потреба матеріальної допомоги полягає в тому, що батьки не мають можливості забезпечити своє гідне існування у зв’язку із відсутністю пенсій чи їх низького розміру, а також у зв’язку із відсутністю у них інших джерел існування;

- непрацездатними визнаються особи, які досягли пенсійного віку (чоловіки - 60 років, жінки - 55 років) та інваліди I, II та III груп (стаття 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).

         Визначення розміру аліментів на батьків

         Статтею 205 Сімейного кодексу України встановлено, що суд визначаю розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі та (або) у частці від заробітку (доходів) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначені розміри аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред’явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.

При цьому судом враховуються всі заслуговуючи на увагу інтереси сторін непрацездатність батьків та їх потреба у матеріальній допомозі:

- матеріальне становище дітей, догляд дітей за батьками тощо.

- отримання батьками пенсії,

- державних пільг,

- субсидій,

- наявність в батьків майна, що може приносити дохід тощо.

Таким чином, в кожному конкретному випадку суд враховує всі види заробітку чи доходу як дітей, так і батьків. В залежності від цих обставин і визначається розмір аліментів. Суд має право встановлювати розмір аліментів повністю чи частково, як у твердій грошовій сумі, так і в частці від заробітку (доходу). На вибір способу визначення розміру аліментів можуть впливати різні обставини: мінливість і нестабільність доходу, проживання за кордоном, одержання частини доходу в натуральній формі тощо.

Разом з тим, аліменти, що сплачують діти на утримання своїх батьків, безумовно повинні забезпечувати достатній життєвий рівень та необхідні умови для існування. Проте в сучасних умовах тяжка хвороба, інвалідність або немічність батьків потребують значних додаткових витрат, які не покриваються сумами сплачуваних дітьми аліментів. Саме з метою уникнення випадків матеріальної незахищеності батьків, стаття 203 Сімейного кодексу України встановлює обов’язок дітей брати участь у додаткових витратах на батьків.

При невиконанні дітьми обов’язку по сплаті додаткових витрат, батьки мають право звернутися за захистом своїх прав до суду. Суд в кожному конкретному випадку визначає наявність однієї або декількох з перелічених вище обставин на підставі відповідного медичного висновку.

У виняткових випадках, якщо мати, батько є тяжко хворими, інвалідами, а повнолітні дочки (син) мають достатній дохід (заробіток), суд може постановити рішення про стягнення з них одноразово або протягом певного строку коштів на покриття витрат, пов’язаних з лікуванням та доглядом за ними (стаття 206 Сімейного кодексу України).

За більш детальною інформацією та з будь-яких інших юридичних питань, звертайтеся до сектору Баришівське бюро правової допомоги відділу безоплатної правової допомоги Броварського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: смт. Баришівка, вул. Київський шлях, 19а, (2 поверх) або за телефоном: 4-18-83