Сімейні реформи виховання

Проблема дитячого сирітства з кожним днем стає актуальнішою і болючішою темою для нашого суспільства. Діти, які втратили батьків, або їхні батьки в силу різних обставин не можуть виконувати свої обов’язки, потребують родинного тепла і виховання. Існують таки форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування у сім’ю: усиновлення, опіка/піклування, прийомні сім’ї (ПС), дитячі будинки сімейного типу (ДБСТ).
Усиновлення – це прийняття у сім’ю дитини на правах народженої, з усіма правами та обовязками, як із боку дорослих, так і з боку дітей. Питання усиновлення регламентується Сімейним кодексом України, де визначено які особи можуть та не можуть бути усиновлювачами, яких дітей можна усиновити та правові наслідки усиновлення.
Опіка та піклуваннянад дітьми– це влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ї громадян України, які перебувають переважно в сімейних, родинних відносинах із цими дітьми з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку, захисту їх прав та інтересів. Опіка та піклування встановлюється з метою виховання неповнолітніх дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав або з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів цих дітей. Опіка та піклування оформлюється переважно родичами дитини.

Прийомна сім’я - це сім’я або особа, що не перебуває в шлюбі, яка добровільно взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей–сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Прийомні батьки:
-    проходять обов’язкове навчання;
-    беруть останню дитину з урахуванням свого пенсійного віку (всі діти мають вибути з сім’ї до цього часу);
-    отримують гроші на утримання дітей;
-    діти проживають до 18 років, у разі продовження навчання до 23років.

Дитячий будинок сімейного типу – окрема сім’я, яка створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних дітей. Діти перебувають у дитячому будинку сімейного типу до досягнення 18-річного віку, а в разі продовження навчання — до 23 років або до закінчення навчання. Батьки - вихователі проходять навчання, беруть дитину з урахуванням свого пенсійного віку, отримують гроші на утримання дітей.